...would it be a sin...
...
«Ти мені подобаєшся»… начебто звичайні слова… але сказані «особливою» людиною, несуть іноді потужний сенс… людиною, that filled my heart with song.
Я їх зберегла в собі… викарбувала в пам'яті… ніби відчувала ще тоді — це єдине що вдасться забрати з собою… наперекір часу… зберегти...
Так… ще є лавка… сигарка «на двох» і похмілля від сказаних слів, переживань та міцного алкоголю...
А ось від теплого погляду і посмішки залишилась холодна байдужість...
і музика — вичерпана і недоречна зараз… надихаюча колись...
Хвора уява… а слова… так… слова… напевно прийшов час їх відпустити!
2.11.13
