Сьогодні один  з тих ранків, коли ледь змушуєш себе піднятись з ліжка… точніше запах млинців, полуничного варення та свіжозмеленої кави роблять це за тебе… всмоктуються крізь щілину в дверях, даючи зрозуміти   — сьогодні  - Твій день...і місце в ньому лише для посмішок та хорошого настрою...  
   Відриваю стомлену думками голову від подушки… доповнюю атмосферу ранку улюбленою піснею на програвачі — «Wonderful tonight»...Eric Clapton...  
   Відчиняю вікно, даючи новому дню відбутись… запах осені..  
Мимоволі йду до кухні… а там — Вона… така моя… — найрідніша… Зустрічаю її посмішкою і теплими обіймами… беру чашку з гарячою кавою і усвідомлюю… — допоки існують такі моменти… немає значення — як важко буває прокидатись зранку… які думки не дають спокою...і  якою важкою часом видається пора осені....  
… Так… Головне, щоб вони існували… ними вимірюється життя..  
 

        Цінуйте!                        
                                                                                                                                         05.11.13